Верховна рада України Президент України Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України Український центр оцінювання якості освіти

Новини


В Україні працює національна дитяча «гаряча» лінія

На базі Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда - Україна» функціонує Національна дитяча «гаряча» лінія та Національна «гаряча» лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації.



День учнівського самоврядування

Відповідно до річного плану роботи та комплексної тематично-цільової програми виховання «Молода зміна», а також із метою формування лідерських якостей гімназистів 26 квітня у нашому навчальному закладі відбувся День учнівського самоврядування.


Адреса:

вул. 17 Вересня,

смт Млинів

Рівненська область

35100

Телефон:

(03659)63289

Директор:

Кравчук Микола Володимирович

Поради психолога

Пам’ятка для батьків майбутнього першокласника

У 6 – 7 років формуються мозкові механізми, що дозволяють дитині бути успішною у навчанні. Медики вважають, що у цей час дитині дуже важко. І тисячу разів були праві наші прабабусі, які відправляли своїх нащадків у гімназії тільки у 9 років, коли нервова система вже сформувалася.

Однак серйозних зривів і хвороб можна уникнути і сьогодні, якщо дотримуватися найпростіших правил.

Правило 1

Ніколи не відправляйте дитину одночасно в перший клас і якусь секцію або гурток. Сам початок шкільного життя вважається важким стресом для шести-семирічних дітей. Якщо маля не зможе гуляти, відпочивати, робити уроки без поспіху, у неї можуть виникнути проблеми зі здоров’ям, невроз. Тому, якщо заняття музикою та спортом здаються необхідною частиною виховання, почніть водити дитину у ці гуртки за рік до початку навчання або із другого класу.

Правило 2

Пам’ятайте, що дитина може концентрувати увагу не більш як на 10 – 15 хв. Тому, коли ви з нею будете робити уроки, кожні 10 – 15 хвилин необхідно перериватися й обов’язково давати маляті фізичну розрядку. Можете просто попросити пострибати на місці 10 разів, побігати або потанцювати під музику кілька хвилин. Почати виконання домашніх завдань краще з письма. Можна чергувати письмові завдання з усними. Загальна тривалість занять не має перевищувати однієї години.

Правило 3

Комп’ютер, телевізор і будь-які заняття, що вимагають значного зорового навантаження, мають тривати не більше години на день – так вважають лікарі-офтальмологи й невропатологи в усіх країнах світу.

Правило 4

Протягом першого року навчання ваше маля потребує підтримки. Дитина не тільки формує стосунки з однокласниками й учителями, але й уперше розуміє, що з нею самою хтось хоче дружити, а хтось – ні. Саме у цей час у маляти складається свій власний погляд на себе. І якщо ви хочете, щоб із нього виросла спокійна і впевнена у собі людина, - обов’язково хваліть! Підтримуйте, не лайте за й неакуратність у зошиті. Усе це – дрібниці порівняно з тим, що від нескінченних докорів і покарань ваша дитина не буде вірити у себе.

Кілька коротких правил

1. Показуйте дитині , що її люблять такою, якою вона є , а не за якісь досягнення.

2. Не можна ніколи (навіть у пориві гніву )говорити дитині, що вона гірша за інших.

3. Треба чесно й терпляче відповідати на будь-які її запитання.

4. Намагайтесь щодня знаходити час, щоб побути наодинці зі своєю дитиною.

5. Учіть дитину вільно спілкуватися не тільки зі своїми однолітками ,але й із дорослими.

6. Не соромтесь підкреслювати, що ви пишаєтеся своїм малюком .

7. Будьте чесні в оцінках своїх почуттів до дитини.

8. Завжди говоріть дитині правду, навіть коли вам це невигідно.

9. Оцінюйте тільки вчинки, а не її саму.

10. Не домагайтеся успіху силою. Примус – найгірший варіант морального виховання . Примус у сім’ї порушує особистість дитини.

11. Визнайте право дитини на помилку.

12. Думайте про дитячий «банк» щасливих спогадів.

13. Дитина ставиться до себе так , як ставляться до неї дорослі.

14.І взагалі, хоч інколи ставте себе на місце своєї дитини, і тоді ви краще зрозумієте, як її виховувати.

Поради батькам п'ятикласників

• Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, психологом.

• Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника, психолога. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.

• Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.

• Постійно в невимушеній, доброзичливій атмосфері говоріть з дитиною про її друзів, однокласників.

• Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, психолога.

• Не слід відразу ослабляти контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі дитина звикла до контролю з вашого боку. Привчайте дитину до самостійності поступово.

• Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.

• Підтримуйте дитину у виборі захоплень, інтересів, сприяйте пошуку корисних і цікавих справ.

• Головне новоутворення підліткового вікового періоду – відкриття своєї індивідуальності, свого «Я». Підвищується інтерес до свого тіла, зовнішності.

• У дітей настає криза, пов’язана з бажанням здобути самостійність, звільнитися від батьківської опіки, з’являється страх перед невідомим дорослим життям.

• Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати своїх дітей без нагляду. Підліток дуже вразливий і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним.

• Розширюється коло спілкування, з’являються нові авторитети.

• Недоліки й суперечності в поведінці близьких і старших сприймаються гостро й хворобливо. Станьте позитивним прикладом для дитини.

• У батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів. Навчіть дитину радитися з Вами, довіряти Вам.

Рекомендації батькам гіперактивних дітей

• У своїх відносинах із дитиною дотримуйтеся «позитивної моделі». Хваліть її в кожному випадку, коли вона цього заслужила, підкреслюйте успіхи. Це допоможе зміцнити в дитини впевненість у власних силах .

• Уникайте повторень слів «ні» і «не можна».

• Говоріть стримано, спокійно і м’яко.

• Давайте дитині тільки одне завдання на певний відрізок часу, щоб вона могла його завершити.

• Для підкріплення усних інструкцій використовуйте зорову стимуляцію.

• Заохочуйте дитину до всіх видів діяльності, що вимагають концентрації уваги.

• Підтримуйте вдома чіткий розпорядок дня. Час прийому їжі, виконання домашніх завдань і сну повинний відповідати цьому розпорядкові.

• Уникайте по можливості скупчень людей. Перебування у великих магазинах, на ринках, у ресторанах тощо чинить на дитину надмірно стимулюючий вплив.

• Під час ігор обмежуйте дитину тільки одним партнером. Уникайте неспокійних, гучних приятелів. Оберігайте дитину від стомлення, оскільки воно призводить до зниження самоконтролю і наростання, гіперактивності. Давайте дитині можливість витрачати надлишкову енергію. Корисна щоденна фізична активність на свіжому повітрі: тривалі прогулянки, біг, спортивні заняття.

Рекомендації батькам по корекції тривожності дітей

У роботі з дітьми з тривожністю необхідно:

• Постійно підбадьорювати, заохочувати демонструвати впевненість у їхньому успіху, у їхніх можливостях.

• Виховувати правильне ставлення до результатів своєї діяльності, уміння правильно оцінити їх, опосередковано ставитися до власних успіхів, невдач, не боятися помилок, використовувати їх для розвитку діяльності.

• Формувати правильне ставлення до результатів діяльності інших дітей.

• Розвивати орієнтацію на спосіб діяльності.

• Розширювати і збагачувати навички спілкування з дорослими й однолітками, розвивати адекватне ставлення до оцінок і думок інших людей.

• Щоб перебороти скутість, потрібно допомагати дитині розслаблюватися, знімати напругу за допомогою рухливих ігор, музики, спортивних вправ.

Кілька порад батькам із формування в дітей адекватної самооцінки

• Не оберігайте дитину від повсякденних справ, не прагніть вирішувати за неї всі проблеми, але і не перевантажуйте її тим, що їй непосильно. Нехай дитина виконує доступні їй завдання і одержує задоволення від зробленого.

• Не перехвалюйте дитини, але ї не забувайте заохочувати її, коли вона цього заслуговує.

• Заохочуйте в дитині ініціативу. Нехай вона буде лідером усіх починань, але також покажіть, що інші можуть бути краще її.

• Не забувайте заохочувати інших у присутності дитини, підкресліть достоїнства іншого і покажіть, що ваша дитина також може досягти цього.

• Показуйте своїм прикладом адекватність ставлення до успіхів і невдач. Оцінюйте у голос свої можливості й результати справи.

• Не порівнюйте дитини з іншими дітьми. Порівнюйте її із самою собою (тією, якою вона була вчора чи, можливо, буде завтра).

Особливості стилю поведінки із сором’язливими дітьми

• Розширюйте коло знайомих своєї дитини, частіше запрошуйте до себе друзів, беріть дитину в гості до знайомих людей.

• Не варто постійно турбуватися про дитину, прагнути оберігати її від небезпек, в основному придуманих вами, не намагайтеся самі зробити все за дитину, запобігти новим ускладненням, дайте їй певну міру волі і відкритих дій.

• Постійно зміцнюйте в дитині впевненість у собі, у власних силах.

• Залучайте дитину до виконання різних доручень, пов’язаних із спілкуванням, створюйте ситуації, в яких сором’язливій дитині довелося б вступити в контакт з «чужим» дорослим.

Кілька порад батькам замкнутих дітей

• Розширюйте коло спілкування вашої дитини, знайомте її з новими людьми.

• Підкреслюйте переваги і користь спілкування, розповідайте дитині, що нового й цікавого ви довідалися, а також, яке задоволення ви одержали, спілкуючись з тією чи іншою людиною.

• Прагніть самі стати для дитини прикладом людини, що ефективно спілкується.

Поради батькам конфліктних дітей

• Стримуйте прагнення дитини провокувати сварки з іншими. Треба звертати увагу на недоброзичливі погляди один на одного або бурмотіння собі під ніс. Звичайно, в усіх батьків бувають моменти, коли ніколи й неможливо контролювати дітей. І тоді найчастіше виникають «бурі».

• Не намагайтеся припинити сварку, обвинувативши іншу дитину в її виникненні і захищаючи свою. Намагайтеся об’єктивно розібратися в причинах її виникнення.

• Після конфлікту обговоріть з дитиною причини його виникнення, визначте неправильні дії вашої дитини, що призвели до конфлікту. Спробуйте знайти інші способи виходу з конфліктної ситуації.

• Не обговорюйте при дитині проблеми її поведінки. Вона може утвердитися в думці про те, що конфлікти неминучі, і буде продовжувати провокувати їх.

Пам'ятка батькам обдарованих дітей

• Створіть безпечну психологічну атмосферу дитині в її пошуках, де вона могла б знайти розраду у разі своїх розчарувань і невдач.

• Підтримуйте здібності дитини до творчості й виявляйте співчуття до ранніх невдач. Уникайте негативної оцінки творчих спроб дитини.

• Будьте терпимі до несподіваних ідей, поважайте допитливість дитини. Намагай¬тесь відповідати на всі запитання, навіть якщо вони вам здаються безглуздими.

• Залишайте дитину одну і дозволяйте їй, якщо вона бажає, самій займатися своїми справами. Надлишок опіки може обмежити творчість.

• Допомагайте дитині формувати її систему цінностей, не обов'язково засновану на її системі поглядів, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх носіями.

• Допомагайте дитині задовольняти основні людські потреби, оскільки людина, енергія якої скута основними потребами, рідко досягає висот у самовираженні.

• Допомагайте дитині долати розчарування і сумніви, коли вона залишається сама в процесі не зрозумілого ровесникам творчого пошуку: нехай дитина збереже свій твор¬чий імпульс.

• Поясніть, що не на всі запитання дитини завжди можна відповісти однозначно. Для цього потрібен час, а з боку дитини — терпіння. Вона має навчитися жити в інтелекту¬альному напруженні, не відкидаючи своїх ідей.

• Допомагайте дитині цінувати в собі творчу особистість. Однак її поведінка не має ви¬ходити за межі пристойного.

• Допомагайте дитині глибше пізнати себе. Виявляйте симпатію до її перших спроб ви¬разити таку ідею словами і зробити зрозумілою для оточення.

Як подолати агресивність дитини?

Якщо ви помічаєте у своєї дитини вияви агресивності, необхідно ретельно проаналізувати її причини. Увага і величезне терпіння з боку дорослих – обов’язкова умова успіху.

Батькам слід пам’ятати:

• заборона і підвищення голосу – найбільш неефективні способи подолання агресивності. Лише зрозумівши причини агресивної поведінки і знявши їх, ви можете сподіватися, що агресивність вашої дитини буде подолана;

• дайте дитині можливість вихлюпнути свою агресію. Дозвольте їй побити подушку або розірвати газету і ви побачите, що в реальному житті агресивність на дану мить знизилася;

• демонструйте дитині особистий приклад ефективної поведінки. Не допускайте при ній спалаху гніву або негативні висловлювання про своїх друзів чи колег, складаючи плани “помсти”;

• хай ваша дитина кожної миті відчуває, що ви любите, цінуєте й приймаєте її. Не соромтеся зайвий раз її приголубити або пожаліти;

• не використовуйте фізичних покарань;

• пояснюйте наслідки агресивної поведінки;

• обмежуйте перегляд відеофільмів зі сценами насильства. Це стосується і комп’ютерних ігор;

• виховуйте у дитини позитивне бачення дружби, почуття поваги до оточуючих;

• заохочуйте дитину до навчання, до участі у культурних заходах, спортивних секціях.

Дитину не карають:

• За те, що вона чимось не влаштовує дорослих: холерика за те, що він непосидючий і впертий, сангвініка — за рухливість, флегматика — за повільність, неврівноваженого — за плак¬сивість.

• Під час їжі.

• Якщо вона зазнала невдачі (вона й без того засмучена, присоромлена, пригнічена). Тут кра¬ще підтримати її.

• За необережність, а вчать обережності, роблячи висновки з прорахунків дитини; за повільність, незібраність (за цим може бути приховане занурення в себе або фантазування); за забруднений і порваний одяг, а вдягають відповідно до обставин; за прорахунки самих батьків тощо.

• На людях (в автобусі, на вулиці), адже це ще й публічне приниження.

• При молодшій дитині, оскільки підри¬вається авторитет старшої, а якщо є ревнощі між дітьми, то це може породити озлобленість у стар¬шої дитини, а в молодшої — злорадство, а це погіршить їх взаємини.

• За емоційність, імпульсивність, енергійність. Здатність передбачати наслідки своїх вчинків остаточно формується у дівчат до 18 років, у хлопців — до 20, але навчати цього слід з трьох, а особливо з п'яти років.

• Поспішно, не розібравшись: краще про¬бачити десятьох винних, ніж покарати одного невинного. Необхідно поєднувати покарання з іншими методами виховання, дотримуючись педагогічного такту та враховуючи вікові та інди¬відуальні особливості дитини.

Реакція батьків на вчинок дитини має бути продуманою, вільною від негативних емоцій. У реакції не повинно бути істеричності. На істе¬ричний крик, жестикуляцію, надлишок емоцій дитина відповідає тим самим. Не повинно бути люті, гніву. Лють призводить до надмірних по¬карань, а це породжує в батьків муки сумління. Спочатку покарали, а потім шкодують, жаліють. Тепер в очах дитини винні батьки і вона стає в позу ображеної.

Не слід погрожувати дитині, краще попередити. Часом погроза сприймаєть¬ся гірше, ніж саме покарання. В погрозі завжди є шантаж, і зрештою дитина також починає шан¬тажувати батьків.

Як запобігти негативним наслідкам покарання

• Відокремлюйте свої почуття від дій. Не засуджуйте дитину. Вона має відчувати, що її люблять, але її дії в конкретному випадку мо¬жуть бути неприйнятними.

• Треба враховувати емоційний стан дити¬ни. Якщо видно, що дитина засмучена і дуже переживає, то чи потрібно додавати негативу, використовуючи покарання? Дайте їй виговоритися, щоб негативні емоції знайшли вихід у словах, а не в діях.

• Перш ніж карати, треба обов'язково з'ясу¬вати мотиви вчинку.

• Якщо без покарання не можна обійтися, не¬хай дитина вибере його сама. Практика пока¬зує: діти здебільшого вибирають суворіше по¬карання, ніж батьки. Але в таких випадках вони не вважають його несправедливим і не обража¬ються.

• Караючи дитину, впевніться у тому, що вона розуміє причину, щоб вона звинувачувала себе, а не того, хто карає.

• Навчайте дитину норм і правил поведінки в різних місцях і різних життєвих ситуаціях ненав'язливо та без моралізування.

• Накладіть обмеження на небезпечні та руйнівні дії. Допоможіть дитині спрямувати свою активність у дозволене русло.

• Будьте самі прикладом культурної поведін¬ки з іншими людьми, з предметами та довкіллям.

• Треба пам'ятати, що вся відповідальність за наслідки покарання цілком покладається на дорослого. Слід пам'ятати, що міра покарання повинна відповідати важкості провини, тобто не треба застосовувати серйозне покарання за не¬серйозну провину.

Якщо:

• Дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти;

• Дитину висміюють, вона стає замкнутою;

• Дитину хвалять, вона вчиться бути шляхетною;

• Дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;

• Дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини;

• Дитина росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших;

• Дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою;

• Дитина росте в безпеці, вона вчиться вірити в людей;

• Дитина росте у ворожнечі, вона вчиться бути агресивною;

• Дитина росте в розумінні і дружелюбності, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

Заповіді підліткам щодо виховання батьків

1. Виявляй увагу. Цікався, як почуваються батьки, як справи на роботі і т. ін. Чим ти доросліший, тим більше батьки переживають уявне та явне віддалення від сім’ї. Вони бояться стати непотрібними. Тож іноді їхні нав’язливі питання і «приставання» - всього лише засіб звернути на себе увагу. Приділяй бесідам з батьками півгодини на день. Вони будуть сприймати тебе як джерело тепла. А уважній, турботливій людині важко в чомусь відмовити. Отже, твої зусилля не будуть марними.

2. Розпитуй «предків» про їх минуле. Люди люблять подорожувати в минуле. Вони будуть вдячні тобі за приємні відчуття. Крім того, ти можеш дізнатися багато несподіваного. Із здивуванням відкриєш, що у твоїх «предків» були схожі проблеми. Може їхній досвід стане у пригоді.

3. Створюй атмосферу довіри. Розповідай про себе. Ти маєш право на особисте життя. Зовсім не обов’язково викладати все, як на сповіді. Але якщо ти будеш мовчати, як партизан під час допиту батьки можуть уявити, що ти великий грішник. І спробують обмежити твою свободу. А ти ж цього не хочеш?

4. Руйнуй їхні страхи. Батьки вухом-оком знають про жахи із сучасного молоддю. Якщо ти познайомилась із хлопчиком і не поспішаєш познайомити його з батьками, мама вважає, що він – нахабний обманщик. Якщо ти займаєшся накачуванням м’язів в якомусь підвалі, можеш бути впевнений: при слові «підвал» батьки точно знепритомніють! У них асоціації прості: «пляшка», «наркотики», «розпуста». Познайом домашніх з друзями. Запроси батька сходити з тобою у вихідний до «тренувального» залу. Хай твої рідні переконаються: нічого дурного тут немає! А якщо ви не можете посвятити їх у щось, подумайте добре: може, це і справді недостойне заняття?

5. Допомагайте батькам формувати їхній батьківський образ як образ реального вихователя, якому можна довіряти. Для цього підкладайте їм зразки сучасної літератури про підлітків – особливо американських авторів. Там багато пишеться про свободу, самовиховання, про права особистості. Запрошуйте їх до психологів – це теж народ прогресивний у плані розв’язання проблем і конфліктів.

6. Доводьте, що ви «не один такий». Хай мама і тато переглядають з вами молодіжні передачі, читають музикальні дайджести, молодіжні журнали, слухають музику.

7. Метод дистанційної консультації допоможе розв’язати проблему або прийняти рішення. Під час вечері ненав’язливо розкажіть про свого друга чи подругу, які потрапили у скрутне становище. Попросіть поради. Скоригуйте свою поведінку згідно з почутим. Майте на увазі, що батьки легше поставляться до проблем ваших друзів, ніж до ваших. З ними батьки впораються з легкістю, згадають, як самі були молодими, на яких помилках вчились…За чужу дитину не так соромно і боляче, як за свою. Так що можете скористатися цим під час розв’язання справжніх проблем своїх друзів. Побачите, як стане у пригоді їхній досвід, знання життя. І в той же час вони будуть горді довірою молоді. Звикнувши виступати в ролі «всерозуміючого Будди» для сина чи доньки, вони у важку хвилину будуть готові піти назустріч і вам. Не виходити ж з образу!

8. Якщо ви хочете попросити про щось важливе для вас, не треба зненацька обрушувати цунамі чи кидати цеглину на голову з даху! Готуйте все заздалегідь, потихеньку, краплинками. Не одразу: «Тату, мені потрібна електрогітара!» А раніше, місяця за два, почніть знайомити батька із тонкощами вашого захоплення. Доведіть, що це все «по-серйозному». Це стосується не тільки музики.

9. Не вимагайте самостійності – виявляйте її. Як вам можуть довірити вирушити у подорож, якщо ви вдома «забуваєте» застелити ліжко і не вмієте приготувати навіть яєчню? Як вас можуть відпустити на вечірку до 23.00, якщо ви не в змозі вчасно прийти зі школи? Доведіть справами, що ви – доросла, достойна довіри людина. Тримайте своє слово. Домовтесь: «Буду о 9.00», прийдіть за дві хвилини до дев’ятої, - мама буде щаслива. Візьміть на себе частину домашніх обов’язків добровільно. Спробуйте підробити, щоб придбати модний одяг, замість того, щоб вимагати його від батьків.

Якщо людина поводиться як доросла, до неї і ставляться відповідно.

Дорогі друзі! Спробуйте застосувати ці дев’ять заповідей на практиці. Не мине й півроку, як замість звичного: «Я вже втомилась від твоїх вибриків! Це горе, а не дитина!» - ви почуєте: «Ні, ні, у мене немає жодних проблем з моїм чадом. У нас повне взаєморозуміння! У мене золота дитина!».

Рекомендації психолога підліткам щодо подолання агресивності

• Намагайся ставитись до інших людей так, як бажаєш, щоб ставились до тебе.

• Учись знаходити в собі найкращі якості, завжди спирайся на свою гідність.

• Формуй в собі позитивну самооцінку, вчись володіти собою, стримуватися. Не давай волю своїм природним реакціям, вчись виражати емоції достойним чином.

• Виконуй фізичні вправи (гімнастика, біг, їзда на велосипеді).

• Займайся силовими видами спорту (бокс, боротьба).

• Займайся фізичною працею.

• Виливай злість на неживі об'єкти (побий подушку, боксерську грушу, пошматуй газету).

• Використовуй масаж, особливо верхньої частини спини, з метою зняття напруги.

• Викричся на самоті, не спрямовуючи свій гнів на об'єкт роздратування.

• Обговорюй ситуацію, яка викликає роздратування, з близькою людиною.

• Висловлюй уявному об'єкту своє невдоволення

• Напиши листа об'єкту роздратування, але не надсилай його.

• Зміни вид діяльності, це допоможе відволіктися від проблеми.

• Релаксація — метод, за допомогою якого можна частково чи повністю позбутися фізичного або психологічного напруження.

• Медитація — занурення розумом у предмет, ідею, що досягається шляхом зосередження на одному об'єкті й усунення всіх інших зовнішніх (звук, світло) та внутрішніх (фізичне, емоційне напруження) чинників.

Як навчитися приймати рішення

1. Катастрофи не буде! Не варто бояться приймати рішення, через те, що нічого катастрофічного не станеться, якщо ви зробите той чи інший вибір. Звичайно, коли ви вирішуєте чи варто починати атомну війну, варто добре подумати.

2. Обдумуйте рішення. Перед тим як прийняти рішення подумайте над його плюсами і мінусами. Зберіть якомога більше реальних фактів. Чим більше фактів для прийняття рішення ви зберете, тим ширше будете бачити загальну картину. Тоді вибирайте те рішення, що буде мати більше плюсів і менше мінусів.

3. Радьтеся. Ви, звичайно, не все знаєте на білому світі, у вас односторонній погляд на ситуацію, тому потрібно радитися з іншими людьми, особливо з тими, на яких безпосередньо вплине ваше рішення. Обов’язково слухайте те, що вам говорять, але не варто думати, що це істина в останній інстанції. Просіть у інших тільки поради.

4. Радьте! Радити іншим легко, правда? Радячи іншим, ви підходите до справи без зайвих емоцій, без страху перед наслідками вашого вибору. Спробуйте порадити самому собі. Погляньте на ситуацію збоку, так ніби це хтось підійшов до вас і питає поради. Це складно, але буває дуже дієво.

5. Визначте термін для прийняття рішення. Коли ви поставите термін для прийняття рішення, то автоматично почне діяти закон вимушеної ефективності. Відповідно до даного закону в обмежений час ви будете максимально ефективно працювати над прийняттям рішення.

6. Проявляйте мужність. Будь-яке прийняття рішення вимагає прояву мужності в тій чи іншій мірі. Мужність допоможе побороти страх перед невизначеністю майбутнього. З практики відомо, що стан нерішучості набагато гірший, ніж прийняття неправильного рішення.

7. Помилки нам потрібні. Страх перед невдачею є найчастішою причиною прийняття неправильних рішень. Часто люди бояться того, що прийняте ними рішення може все зіпсувати. Ви напевно не раз чули фразу «Люди вчаться тільки на своїх помилках», з цього випливає що боятися приймати рішення не варто, часто просто потрібно помилитися, щоб запам’ятати цю ситуацію і не приймати подібних рішень надалі.

8. Після прийняття рішення переходьте до інших справ. Не варто витрачати свій творчий потенціал даремно. Рішуче йдіть по вибраному шляху та не дошкуляйте собі зайвими сумнівами. Обов’язково потурбуйтеся про те, щоб із прийнятим рішенням були ознайомлені всі, кого воно стосується. Це стане запорукою того, що це рішення буде виконане вчасно.

Як краще підготуватися до державної підсумкової атестації

1. Приберіть усе зайве і те, що відволікає вашу увагу від безпосередньої мети – підготовки до іспиту. Заховайте від себе книжки, диски, телепрограму, вимкніть телефон. Суворо скажіть собі: з 9-ї до 12-ї дня я повинен вивчити стільки-то.

2. Почніть учити з важких, незрозумілих тем, а легкі залишайте під кінець. Якщо складну тему відкладати на потім, вона висітиме як дамоклів меч, не даючи вам спокою. У результаті якість запам’ятовування тем, які даються складно, різко знижується, якщо не зводиться до нуля. Виникає це тому, що ви намагаєтесь відкласти нерадісний момент.

3. Справжня мати навчання – не повторювання, а використання. Не тримайте знання в собі, як у сейфі. Поділіться ними з дзеркалом, улюбленим собакою, батьками чи друзями. Можете час від часу робити репетицію іспиту: зробіть невеликі картки з номерами білетів, витягайте їх і відповідайте. Відповідайте вдумливо і серйозно, бо добра репетиція запорука успішної вистави.

4. Запам’ятовувати матеріал треба осмислено, а не механічно. Не зубріть, це довго і дає ускладнення: варто перехвилюватися, забути хоч одне слово, як текст, вивчений у такий спосіб, зітреться. Краще двічі прочитаний та переказаний, ніж п’ять разів прочитаний без переказу. Встановіть логічну послідовність. Розбийте матеріал на смислові частини та знайдіть у кожній ключову фразу.

5. Чергуйте розумову діяльність із фізичною. Не доводьте себе до повного знесилення й упаду сил пізнанням науки. Не забувайте, що відпочинок теж необхідний. Не заборонена корисна праця на благо сім’ї: помийте підлогу, сходіть до магазину.

6. Почніть учити матеріал зранку, поки голова свіжа. Займатися в останню ніч чи добре виспатися – справа індивідуальна. Але, як відомо, в людини, яка виспалась, голова працює краще.

Як підвищити свою самооцінку

1. Старайся занадто не демонструвати свою значимість. Внутрішня впевненість у собі не потребує «голосних» зовнішніх проявів. Якщо внутрішньо не відповідаєш тому образу, який намагаєшся демонструвати, ти будеш виглядати просто кумедно, і оточуючі люди одразу підсвідомо це зрозуміють.

2. Пробач себе за всі невдачі та промахи та прийми себе таким яким ти є. Давня істина – полюби себе, а коли сам себе полюбиш тебе полюблять і всі інші.

3. Будь у гармонії зі своїми думками. Ти повинен усвідомити, що у кожної людини, і у тебе є свій внутрішній світ. Твій внутрішній світ, без сумнівів, відрізняється від внутрішнього світу інших людей, тому що кожна людина індивідуальна. Чітко усвідом, що ти особистість і заслуговуєш на повагу та увагу оточуючих.

4. Якщо тобі щось не зрозуміло не бійся запитати. Не соромся висловити свою думку та свою точку зору. Давай поміркуємо логічно, що страшного може статися? На тебе впаде небо чи ти від цього помреш? Сумніваюсь, що це станеться. Ти просто весь час думаєш, що про тебе подумають інші, І не дай Боже, щось погане. Пам’ятай твоє життя в твоїх руках, інші не можуть керувати твоїми діями!

5. Ніколи не виправдовуйся. Чим більше ти виправдовуєшся тим більше відчуваєш невпевненість у собі. Якщо виникла така потреба, спокійно та впевнено поясни свій вчинок.

6. Досить бути завжди чимось незадоволеним. Більше оптимізму! Колекціонуй свої успіхи! Заведи окремий зошит і записуй туди все, що вважаєш своїм досягненням. Це може бути запис про те, що ти заставив себе встати зранку і зробити зарядку чи, що отримав гарну оцінку. Коли відчуєш невпевненість, просто почитай свій «Журнал Успіху». Це завжди допомагає!

7. Перестань порівнювати себе з іншими, це рідко допомагає для підвищення самооцінки. Порівнюй тільки себе сьогоднішнього з собою вчорашнім.

8. Запишись до спортивної секції, краще з якогось єдиноборства. У сильному тілі – сильний дух.

9. Не відмовляй собі у спілкування. Спілкуйся, знайомся, заводь нових друзів. Будь комунікабельним!